Кіт у чоботях.

avatar
(Edited)
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Пізнай самого себе (лат. Nosce te ipsum або Temet nosce) - напис закарбований на давньогрецькому храмі Аполлону.
Дельфи.

У ролях :

Кіт - ☀️
Кицька Мʼяколапка - 🌑
Песик - блазень, шут, дурень, безумець.


Скриншот з мультфільму Кіт у чоботях


Скриншот з мультфільму Кіт у чоботях

У місті Дель-Мар відомий герой Кіт у чоботях влаштовує грандіозне шоу - Він як завжди на висоті;

В своєму стилі, витанцьовує під яскравим світлом софітів, пишаючись собою, як прекрасна квітка, що носить імʼя Нарцис.
Публіка в захваті від улюбленця.

Здається, він народився з золотою ложкою у роті, але це всього лиш маска 😷.

Персона котру він створив - приховує його справжнє обличчя, нещасливе дитинство, життя в сиротинці, та зраду найкращого друга Яйця-Райця.

Кіндер-сюрприз виявився не золотим, а пластиковим.


Скриншот з мультфільму Кіт у чоботях

А шоколад, був не солодким, а гірким.

vseosvita.ua. Iлюстрація до казки —
Яйце райце - золоте кільце
Цей кіт Дон Жуан та розбійник…
….

Гуляючи тієї ночі, він випадково розбудив гігінта циклопа. Він подолав його …та із за марнославства, (залишився заспівати пісню перемоги) його розчавив дзвін🔔🛎️.

Кіт прокидається в лікарні, де лікар повідомляє йому, що він використав вісім із своїх дев'яти життів, і закликає його відійти від пригод. Кіт спочатку відмовляється, але згодом зустрічає таємничого вовка з чорним капюшоном у місцевому пабі тієї ночі, який обеззброює його та розсікає йому чоло на дуелі. Кіт біжить до будинку котофанки, на ім'я Мама Луна й урочисто ховає своє вбрання в її саду.


Скриншот з мультфільму Кіт у чоботях

А точніше символічно хоронить себе….

Wikipedia

hive-165469 ua cat fairetales dreemworks star fern pussy pussyinbutts films lastwish
0
0
0.000
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
26 comments
avatar

Прекрасний мультфільм, треба буде обов'язково глянути з сином

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Давно ріка вернула в береги.
Давно нора засипалася в кручі
І місто мовчки зводить навкруги
Вали із частоколами колючі.

Та ще лежить над плямами полян,
Над краєм, що не розгортав ще крила,
Важкий і нерозгаданий туман,
Мов мармуру незайманого брила.

О мряко неповторної доби,
Дими з-під стріх, що стеляться так низько,
Жінки, що тчуть при огнищах собі,
Чоловіки в дощах на пасовиськах!..

Що зверне їх до мутної ріки
Від тих отар, від сивої худоби.

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Мені шкода, я розумію чому такі емоції.
Я щиро співчуваю!!!

Так, я дав слабкісь і волю фантазіям. Соромно - ні. Фантазії закінчились - попереду тернистий шлях. Тепер я розумію, що все куди складніше, дію основних принципів, тієї ж алхімії ніхто не відміняв.

Якщо я можу чимось допомогти - пиши. Саме час вилити все. що кипить

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Етруски, умбри, хижі гірняки…
Щоб гори перейшли вони і д’оби.

І ось твоя ясна і щедра кров
На твердь і міць Латинового дуба.
І креше шлях ударами підков
Рідня царева, зайшла і нелюба.

Проста чесното юної землі…
Що Брутові і Цезарю дасть сили.
Щоб полонили море кораблі
Ілегіони сушу полонили

0
0
0.000
Reply
avatar

В будь-якому сенсі, я хочу допомогти. Буду працювати над секретом.
В мене вчора був складний день. Правду говорять психологічні дослідження про те, що у віртуальних тренуванях, є елемент користі, що і в пережитому досвіді.

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Вітри од краю до краю,

Од рана до рана дмуть.

Дерева, дахи зривають,

Пісок і тріски несуть.

На подвір’ях клунки, попони.

— І не в безвісті шлях цей? —

Широкогрудих коней

0
0
0.000
Reply
avatar

Над яким секретом?

0
0
0.000
Reply
avatar

З попереднього комента

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Душа обважніла, як жорна,

В полоні страшного і злого.

Земля благодатна і чорна

До решти знеснлила ноги.

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Чекае спокуса тебе не одна,
І повні зрадливої спади
Прозорі озера пауки, вина
Поезії пінні каскади.
Та де п’янкіший знайдеш водограй
І плеса синіші, холодні,
Як ставити ногу недбало на край
Блакитної чаші безодні!

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

А за вікном чудовий день зими…

Не причаїлась, і не спить природа.

Промінням сонця радує мене

Дністровської землі чудна погода

0
0
0.000
Reply
avatar

Ти мене звинувачуєш?

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

ні. я граюся.
Понтій задів? я викладала допис - передбачення...Ти не зрозумів?
Понтій - міст 🤣
Алхмія це рівноцінний обмін вибач.

0
0
0.000
Reply
avatar

Пробач, ми зупиняємо спілкування. Я думаю, Ви розумієте чому. Придумай щось. В тебе є більше інформації, я дію майже в сліпу

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Не кожен день пишуться вірші

Та виживання має римуватись

Про те, як ти хворієш на самоті
Це має десь писатись й вихвалятись

Чи коли ти врятував кота

0
0
0.000
Reply
avatar

Хоч вір, хоч ні - якщо я все правильно розумію, я повинен був піти, і до останього думав та готувався до походу

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Покажи мені гори, назви їх, скажімо, Карпати.

Там, де вітер прозорий розгулює між рукавиць.

Ти так швидко говориш, ти точно не хочеш поспати?

А я так витріщаюсь, неначе ти теж - краєвид

Покажи, як це місто вкривається снігом і льодом

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Тільки 🔔🛎️ + Твоя відповідь в телеграмі - 📎,

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

) це нічого не змінить, я радий що ти впевнилась, що всі мої слова про мене - правда.

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

То ти?

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

У неї гірлянда висить на стіні,

Чекає на вечір різдвяного чуда,

Ялинка не куплена, а очі сумні

Про те, як здаватись щасливим на людях

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Дякую за пораду.

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Нащо слова? Ми діло несемо.
Ніщо мистецтво і мана теорій.
Бо ж нам дано знайти життя само
В красі неповторимій і суворій...
Ось сходить, виростає, розцвіта
Благословеніє не форми — суті
Одвага. Непохитність.
Чистота

0
0
0.000
Reply
avatar
(Edited)

Де, і як мене знайти, - знаєш...

0
0
0.000
Reply